Всесвітньо відомий чеський астроном Любош Когоутек, першовідкривач знаменитої комети C/1973 E1 (Когоутека), помер на 89-му році життя 30 грудня 2023 року в Бергедорфі, Німеччина. Це велика втрата одного з найпрацьовитіших та найуважніших чеських астрономів 20-го століття, який провів рекордні 290 змін на телескопі Європейської південної обсерваторії Ла-Сілья. Про це на своєму сайті повідомило Чеське астрономічне товариство. У зв‘язку з цією сумною подією, товариство випустило некролог видатного астронома.
Любош Когоутек, доктор філософії та кандидат наук, народився 29 січня 1935 року в місті Забржег в родині вчителя середньої школи. Вже під час навчання в школі в місті Брно він почав активно займатися астрономією як один з наймолодших членів тодішнього Чехословацького астрономічного товариства. Після закінчення гімназії в Брно-Гусовіце вивчав фізику на факультеті природничих наук Університету Масарика в Брно (1953-1956), а згодом астрономію на факультеті математики і фізики Карлового університету в Празі (1956-1958), де завершив навчання, склавши державні іспити та захистивши дипломну роботу.
Студент-ентузіаст
Під час навчання в Брно він був одним із засновників традиції чехословацьких метеорних експедицій, які він організовував з 1953 року через метеорну секцію Народної обсерваторії в Брно і таку ж секцію Чехословацького астрономічного товариства. Любош Когоутек відігравав вирішальну роль у тому, що результати цих спостережень публікувалися в міжнародних наукових журналах. Його дисертація 1958 року про ефекти, що впливають на спостереження телескопічних метеорів, отримала першу премію на національному конкурсі університетських наукових дисертацій. Він також брав участь у спостереженні регулярних метеорних потоків візуально, фотографічно, телескопічно та за допомогою радарів. Це принесло свої плоди – відкриття потужного телескопічного метеорного потоку альфа-Ліриди. Його оригінальним внеском також було відкриття всіх метеорів, які були випадково зафіксовані під час масштабного Паломарського фотографічного огляду неба (POSS).
Як відмінник, одразу після закінчення університету вступив до наукової аспірантури в Астрономічному інституті Академії наук Чехословаччини у Празі, де його науковим керівником був тодішній завідувач зоряного відділу Любош Перек. Після отримання наукового ступеня кандидата в галузі математичних і фізичних наук на основі досліджень планетарних туманностей, з 1962 року працював у тому ж інституті як науковий співробітник. У 1967 році разом зі своїм науковим керівником опублікував перший Загальний каталог планетарних туманностей, який привернув велику увагу в усьому світі і досі є найбільш цитованою роботою чеських астрономів (станом на 2010-й рік на нього було 649 посилань).
На цьому фундаменті доктор Когоутек встановив робочі контакти, особливо з Гамбурзькою обсерваторією, де на той час була встановлена найбільша в усій Європі камера Шмідта, яка була необхідна для зйомки оглядових зображень планетарних туманностей. Після радянського вторгнення в 1970 році він не повернувся на Батьківщину з довготривалого стажування в Гамбурзі, а одразу отримав постійну посаду наукового співробітника в цій престижній німецькій обсерваторії.
З 1959 року він присвятив себе переважно вивченню планетарних туманностей, зокрема тому, що вони є яскравими і тому легко спостережуваними об‘єктами практично по всій нашій Галактиці. Вони слугують віхами у визначенні відстаней і, таким чином, структури Чумацького Шляху. З цієї причини він розробив оригінальний метод визначення відстаней до цих туманностей, а також сприяв відкриттю того, що прабатьки планетарних туманностей дуже часто є близькими подвійними зоряними системами. Планетарні туманності є одними з найфотогенічніших об‘єктів, які може знімати космічний телескоп «Габбл». Фотогенічна планетарна туманність Kohoutek 4-55 (сузір‘я Лебідь, відстань близько 4500 світлових років), яку доктор Когоутек відкрив під час своїх систематичних спостережень, була обрана як останнє зображення, отримане 4 травня 2009 року камерою WFPC2 телескопа, перед закінченням його успішної 16-річної роботи.
Відома комета
Під час своєї основної діяльності — відкритті та систематичній класифікації планетарних туманностей, визначенні відстаней до них та фізичних параметрів, він відкрив 75 астероїдів і 5 комет на ширококутних зображеннях завдяки своїй старанності та наполегливості. З усіх цих об′єктів всесвітню славу йому принесла комета C/1973 E1 (Когоутека). Він знайшов її за 9 місяців до затемнення (кільцеподібного сонячного затемнення 24 грудня 1973 року, — заув.ред.) , і тому астрономи змогли добре підготуватися до цієї події інструментально. Це була перша комета, яку вивчали з космосу астронавти американської космічної орбітальної станції «Скайлаб», а також одна з найяскравіших комет 20-го століття, тому це стало поворотним моментом у дослідженнях комет.
Таким чином, у другій половині 1973 і протягом 1974 року Любош Когоутек став міжнародною медіа-зіркою. З цієї причини тодішня чехословацька влада дозволила йому знову відвідати Батьківщину приватно, хоча й за умови, що він не виступатиме на публіці (цю умову важко виконати людині, на честь якої, наприклад, відомий музичний гурт R.E.M. згодом назвав одну з своїх пісень).
Відкриття п‘яти комет відбулося невипадково, а завдяки його надзвичайній уважності та наполегливості у спостереженні та використанні всіх даних, зафіксованих на знімках. Доктор Когоутек чудово скористався правом першовідкривача пропонувати назви астероїдів, адже завдяки його міжнародному авторитету імена чеських політичних діячів з‘явилися на небі як виняток: Масарик (астероїд №1841) і Палах (1834). Когоутек також назвав, наприклад, малі планети Гус (1840), Коменський (1861), Неруда (1875), Чапек (1931), Сметана (2047), Дворжак (2055), Яначек (2073), Мартінубог (3081), Любош Перек (2900), Моравія (1901) та інші.
Легендарний каталог туманностей
Наступні роки доктор Когоутек присвятив спостереженням планетарних туманностей у нових обсерваторіях зі сприятливим кліматом в Калар-Альто (Іспанія) та в Європейській південній обсерваторії (ESO) в Ла-Сілья (Чилі). Він став першим в історії чехословацьким астрономом, який мав можливість постійно користуватися винятковими умовами спостережень у високогірній пустелі Атакама за допомогою інструментів нового покоління. Завдяки цьому між 1974 та 2003 роками протягом більш ніж 220 ночей він отримав унікальний спостережний матеріал про планетарні туманності для північного і південного неба, який він постійно обробляв. Ці дані послужили основою для його головної праці життя — 2-го видання Каталогу планетарних туманностей, що містить однорідні дані про більш ніж 1500 об‘єктів цього типу. Любош Когоутек опублікував два томи Каталогу під егідою Гамбурзької обсерваторії у 2001 році, відразу після свого офіційного виходу на пенсію.
Публікаційна діяльність доктора Когоутека вражає. На сьогоднішній день він опублікував 224 наукові роботи в міжнародних наукових журналах. Ці роботи були процитовані понад 1780 разів (індекс Гірша h=19) (дані станом на 2010-й рік). Його колишній науковий керівник доцент Любош Перек підсумував наукові досягнення Когоутека в 2008 році наступним чином:
Те, що не тільки доповнює, але й виходить за рамки діяльності чеських астрономів в ESO в Чилі, — це останній, третій том результатів Когоутека, опублікований в «Трактатах Гамбурзької обсерваторії» в 2003-2008 роках. Робота включає результати сотень ночей спостережень на 5 телескопах у 3 обсерваторіях в Чилі, Іспанії та Ізраїлі. Любош Когоутек присвятив цій роботі неймовірні 45 років з 1963 по 2008 рік, відкривши багато нових змінних зірок, кілька нових планетарних туманностей, зробивши десятки тисяч фотометричних вимірювань, переглянувши 8000 зображень на 7000 пластинках з обсерваторій Південної Африки та Нової Зеландії, а також вимірявши координати 1500 зірок для спостережень та порівняння. Все це було систематизовано і опубліковано на більш ніж 300 сторінках.
Під час так званого періоду нормалізації, особливо після 1973 року, він був надійним посередником між вільним світом і чеськими астрономами вдома. Саме тому в 1995 році Конгрес чеського астрономічного товариства обрав його своїм почесним членом. Доктор Когоутек також є багаторічним (з 1964 року) членом Міжнародного астрономічного союзу (МАС). Він став другим чеським астрономом в історії, на честь якого за пропозицією Міжнародної комісії з номенклатури планет МАС був названий астероїд (1850) Когоутек.
У 2004 році він став лауреатом наукової премії Patria, яка присуджується фондом Česká hlava громадянину Чеської Республіки або особі, яка має чи мала чеське або чехословацьке громадянство, чиї видатні досягнення в галузі фундаментальних або прикладних досліджень, або в галузі технологічних інновацій, або чиї професійні чи управлінські якості були успішно визнані за кордоном протягом останніх кількох років. Про зв‘язок доктора Когоутека з Чеським астрономічним товариством, мабуть, найкраще свідчить той факт, що він пожертвував половину грошової суми, пов‘язаної з цією нагородою, Чеському астрономічному товариству.
У 2005 році, з нагоди свого сімдесятиріччя, він отримав почесне громадянство рідного міста Забржег.
Любош Когоутек був одружений і мав трьох доньок. Він жив з дружиною Крістіаною в Гамбурзі, куди емігрував у 1970 році. Однак після революції він часто відвідував Батьківщину і працював з молодими астрономами. У 2007 році у видавництві Aldebaran вийшла його книга «Земля з точки зору астронома», в якій він розмірковував про критичний стан нашої планети та ризики майбутнього існування людства з космічної точки зору.
У 2010 році Чеське астрономічне товариство нагородило його своєю найвищою нагородою — премією Франтішека Нушла.
Текст доктора Їржі Ґриґара.
Будь першим хто прокоментує