Натисніть "Enter", щоб перейти до вмісту

Головні астрономічні події 2024 року, видимі з території України

Січ | Лют | Бер | Квіт | Трав | Черв
Лип | Серп | Вер | Жовт | Лист | Груд | Січ ‘25
Сонце | Яскраві комети

Час київський (взимку UTC+02:00, влітку UTC+03:00)

Січень

3/4 січня — максимум активності метеорного потоку Квадрантиди. Цьогоріч Міжнародна метеорна організація (IMO) прогнозує настання фонового традиційного максимуму 4 січня о 11:00. Очікуване зенітне годинне число (ZHR) метеорів дорівнює 80 (може варіюватися у діапазоні ~60-200). Спадаючий Місяць (Ф=0,50), розташований у сузір‘ї Діва, більшу частину ночі буде заважати спостереженням. 

8-9 січня — старий Місяць (Ф=0,14-0,07) проходить приблизно у 9° на південь від Венери (-4,0 зор. вел.). 
18 січня — Юпітер (-2,2 зор. вел.) у сполученні із зростаючим Місяцем (Ф=0,58). Відстань між небесними світилами складатиме близько 2°.

Лютий

5 лютого — старий Місяць (Ф=0,28) проходить приблизно у 2° на південь від зірки Антарес (альфа Скорпіона, +1,1 зор. вел.).

Березень

8-12 березня — комета 12P/Pons-Brooks проходить приблизно у 9° на південь від М31 «Туманність Андромеди».
~15 березня — згідно з попереднім прогнозом, комета 12P/Pons-Brooks має стати видимою неозброєним оком за ідеальних умов спостереження.
31 березня — комета 12P/Pons-Brooks проходить приблизно у 20 кут. хв. від яскравої зірки Гамаль (альфа Овна, +2,0 зор. вел.).

Квітень

10 квітня Юпітер (-2,0 зор. вел.) , молодий Місяць (Ф=0,05) та комета 12P/Pons-Brooks утворять фігуру, схожу на трикутник зі сторонами близько 3°.
11 квітня — молодий Місяць (Ф=0,12) проходить приблизно у 2° на південь від розсіяного зоряного скупчення М45 «Плеяди» (+1,2 зор, вел.).
21 квітня — комета 12P/Pons-Brooks проходить точку свого перигелію у 117 млн км від Сонця. Може досягти блиску +4,3 зор. вел.

Травень

5/6 травня — максимум активності метеорного потоку ета-Аквариди. Цьогоріч IMO прогнозує настання фонового традиційного максимуму 5 травня о 24:00. Очікуване зенітне годинне число метеорів дорівнює 50. Старий Місяць не буде заважати спостереженням.

Червень

16 червня — покриття яскравої зірки Спіка (альфа Діви, +1,0 зор. вел.) зростаючим Місяцем (Ф=0,74). Видимість в східній частині нашої країни.
27/28 червня — в 6,6 млн км від Землі пролетить 3-кілометровий астероїд 2011 UL21. Максимального блиску на рівні +11,7 зор. вел. він досягне у ніч 28/29 червня.

Липень

15 липня Марс (+1,0 зор. вел.) у сполученні із Ураном (+5,8 зор. вел.). Відстань між небесними світилами складатиме близько 0,7°.
24 липня — спадаючий Місяць (Ф=0,85) у сполученні із Сатурном (+0,8 зор. вел.). Відстань між небесними світилами становитиме близько 0,3°.
30 липня — старий Місяць (Ф=0,30) проходить приблизно у 1° на південь від розсіяного зоряного скупчення М45 «Плеяди» (+1,2 зор, вел.).
30/31 липня — максимум активності метеорного потоку Південні дельта-Аквариди. Цьогоріч IMO прогнозує настання фонового традиційного максимуму 31 липня о 04:10. Очікуване зенітне годинне число метеорів дорівнює 25. Старий Місяць не завадить спостереженням.

Серпень

11/12 та 12/13 серпня — максимум активності метеорного потоку Персеїди. Цьогоріч IMO прогнозує настання фонового традиційного максимуму 12 серпня в період з 16:00 до 19:00. Тому на території нашої країни максимум активності варто спостерігати як мінімум дві ночі. Очікуване зенітне годинне число метеорів дорівнює 100. Зростаючий Місяць не завадить спостереженням.

14-15 серпня — Марс (+0,9 зор. вел.) у сполученні із Юпітером (-2,2 зор. вел.). Відстань між небесними світилами складатиме близько 0,3°
21 серпня (~06:38-06:46, в залежності від місця спостереження) — денне покриття Сатурна (+0,7 зор. вел.) спадаючим Місяцем (Ф=0,97). Відкриття буде видно тільки в західній частині нашої країни. Інтерактивний сервіс з місцевими обставинами видимості цієї події (потрібно клацнути на мапу): https://nebo.link/5qEDU

Покриття Сатурна Місяцем на світанку 22 лютого 2014 року. Місце зйомки: Австралія, штат Західна Австралія; Автор відео: Колін Лег

Вересень

8 вересня — Сатурн у протистоянні із Сонцем. Блиск +0,6 зор. вел., видимий діаметр 19 кут. сек.

Під час протистоянь кільця Сатурна стають набагато яскравішими через ефект Зелігера. На зображенні, порівняння яскравості кілець Сатурна під час протистояння та за 2 місяці до нього. Автор: Крістофер Го
Нахил площини кілець

9 вересня — Меркурій (-0,7 зор. вел.) у сполученні із яскравою зіркою Регул (альфа Лева, +1,4 зор. вел.). Відстань між небесними світилами складатиме близько 0,5°.
18 вересня (05:13-06:16) — часткове місячне затемнення. Видимість на всій території країни. Візуалізацію ходу затемнення для вашої місцевості можна побачити за допомогою сервісу Time&Date (потрібно клацнути на мапу): https://nebo.link/kc8zd

Приблизно так виглядатиме часткове місячне затемнення вранці 18 вересня 2024 року

21 вересня — Нептун у протистоянні із Сонцем. Блиск +7,7 зор. вел., видимий діаметр 2,4 кут. сек.
27 вересня — комета C/2023 A3 (Tsuchinshan-ATLAS) проходить точку свого перигелію на відстані 58,5 млн км від Сонця. Згідно з прогнозом, у цей час вона може досягти блиску близько 0,0 зор. вел. (як зірка Вега).

Жовтень

8/9 жовтня — максимум активності метеорного потоку Драконіди. Цьогоріч IMO прогнозує настання фонового традиційного максимуму 8 жовтня о 16:00. Очікуване зенітне годинне число метеорів дорівнює 10. Зростаючий Місяць не завадить спостереженням.
12 жовтня — комета C/2023 A3 (Tsuchinshan-ATLAS) пройде у 70 млн км від Землі. Може досягти блиску -4,5 зор. вел. (як планета Венера). Дивлячись на геометрію спостереження, комета може мати відносно вузький та яскравий пиловий хвіст — звичайно, тільки в тому випадку, якщо він взагалі буде.

14 жовтня — зростаючий Місяць (Ф=0,90) у сполученні із Сатурном (+0,7 зор. вел.). Відстань між небесними світилами становитиме близько 0,6°.

Листопад

17 листопада — Уран у протистоянні із Сонцем. Блиск +5,6 зор. вел., видимий діаметр 3,8 кут. сек.

Грудень

4 грудня молодий Місяць (Ф=0,12) проходить приблизно у 5° на південь від Венери (-4,2 зор. вел.). 
5+ грудня — Марс (-0,6 зор. вел.) поблизу розсіяного зоряного скупчення М44 «Ясла» (+3,1 зор. вел.). Відстань між небесними об‘єктами становитиме близько 2°.
7 грудня — Юпітер у протистоянні із Сонцем. Блиск -2,8 зор. вел., видимий діаметр 48 кут. сек.
21/22 грудня — максимум активності метеорного потоку Урсіди. Цьогоріч IMO прогнозує настання фонового традиційного максимуму 22 грудня о 12:00. Очікуване зенітне годинне число метеорів дорівнює 10 (періодично змінюється аж до 50). Спадаючий Місяць (Ф=0,58), розташований у сузір‘ї Лев, вночі буде заважати спостереженням.

Січень 2025

3 січня — молодий Місяць (Ф=0,16) у сполученні із Венерою (-4,5 зор. вел.). Відстань між небесними світилами становитиме близько 2°.
3/4 січня — максимум активності метеорного потоку Квадрантиди. Молодий Місяць не буде заважати спостереженням [Інформація про час максимуму та ZHR буде додана після її появи].
4 січня (~20:16-20:48, в залежності від місця спостереження) — майже одночасне покриття Сатурна (+1,1 зор. вел.) та зірки 85 Водолія (+6,7 зор. вел.) молодим Місяцем (Ф=0,25). Видимість на всій території країни окрім південного берега Автономної Республіки Крим. Лінія дотичного покриття пройде через такі великі міста: Севастополь, Сімферополь та Керч. Інтерактивний сервіс з місцевими обставинами видимості цієї події (потрібно клацнути на мапу): https://nebo.link/ttVGz

10 січня — Венера (-4,5 зор. вел.) у найбільшій вечірній елонгації в 47,2°.
14 січня — повний Місяць у сполученні із Марсом (-1,4 зор. вел.). Відстань між небесними світилами становитиме близько 0,3°.
16 січня — Марс у протистоянні із Сонцем. Блиск -1,4 зор. вел., видимий діаметр 14,6 кут. сек.

ДатаКутовий розмірБлиск
7 Листопада 20249,6 кут. сек.-0,0 зор. вел.
21 Листопада 202410,7 кут. сек.-0,3 зор. вел.
5 Грудня 202412,0 кут. сек.-0,6 зор. вел.
19 Грудня 202413,3 кут. сек.-0,9 зор. вел.
2 Січня 202514,3 кут. сек.-1,2 зор. вел.
16 Січня 202514,6 кут. сек.-1,4 зор. вел.
30 Січня 202513,8 кут. сек.-1,1 зор. вел.
13 Лютого 202512,5 кут. сек.-0,7 зор. вел.
27 Лютого 202511,1 кут. сек.-0,3 зор. вел.
13 Березня 20259,7 кут. сек.0,0 зор. вел.
27 Березня 20258,6 кут. сек.+0,3 зор. вел.
Зміна кутового розміру та блиску Марса з двотижневим інтервалом.
Один місячний диск = 31 кут. хв. або 1860 кут. сек.

18-19 січня — Венера (-4,6 зор. вел.) у сполученні із Сатурном (+1,1 зор. вел.). Відстань між небесними світилами становитиме близько 2°.
21 січня — спадаючий Місяць (Ф=0,56) у сполученні із зіркою Спіка (альфа Діви, +1,0 зор. вел.). Відстань між небесними світилами становитиме близько 0,5°.


Сонце

У грудні 2019 року розпочався 25-й цикл сонячної активності. Згідно з оновленним (експерементальним) прогнозом, він досягне свого піку в травні-червні 2024 року±4 місяці зі згладженим числом сонячних плям на рівні 134-177.

Геомагнітні бурі зараз вже відбуваються часто. У 2023 році геомагнітні бурі 86 (89) разів досягали рівня G1 (шкала NOAA), 28 (15) разів рівня G2, 14 (1) разів рівня G3 та 4 (0) раза рівня G4. У дужках вказані дані за минулий рік.

На графіку: добова кількість плям (світло-зелений), середньомісячна кількість плям (чорний), середній сонячний цикл з 1750 року (зелений), прогноз NOAA/NASA/ISES (синій), прогноз McIntosh, Leamon, Egeland (червоний). Джерело: helioforecast.space

Деякі рекорди 25-го сонячного циклу:

  • 19 лютого 2024 року із-за східного лімба вийшла група плям №3590, яка через 7 днів досягла площі 1450MH (мільйонна частка півкулі);
  • 13-24 січня 2023 року на видимому диску Сонця спростерігалася група плям №3190. Головна пляма цієї групи поки що є найбільшою окремою плямою;
  • 23 квітня 2023 року над Землею розігралася жорстка геомагнитна буря — планетарний K-індекс досяг значення «8» (буря G4 по шкалі NOAA). Магнітометри при цьому показали значення -212nT. Вона була пов‘язана з прибуттям викиду корональної маси, що стався на Сонці двома днями раніше. Полярне сяйво в нашій країні було видно візуально як мінімум до широти 49°. Фотографічно ж воно фіксувалося навіть в Автономній Республіці Крим;
  • 21 червня 2023 року на видимому диску Сонця були присутні відразу 16 груп плям, а число Вольфа сягнуло 284;
  • 23 лютого 2024 року в групі сонячних плям №3590, що знаходилась в північно-східному квадранті, стався потужний спалах класу X6.4.

Транзити небесних об‘єктів через поле зору коронографів LASCO C2 та LASCO C3 космічної сонячної обсерваторії SOHO у 2024 році


Відомі візуальні комети* найближчого майбутнього

12P/Pons-Brooks: +5,0 зоряних величин у березні/квітні 2024 року

C/2023 A3 (Tsuchinshan-ATLAS): від 0,0 до майже -4,5 зор. вел. у середені жовтня 2024 року

22P/Kopff: +5,5 зор. вел. у липні 2028 року

* Під «візуальною кометою» тут мається на увазі, що при виправданні прогнозів блиску вона буде доступна для спостережень неозброєним оком за ідеальних умов (гострота зору, рівень світлового забруднення нічного неба, прозорість атмосфери, темнова адаптація).

+6,5 зор. вел. — блиск найслабшої зірки, видимої неозброєним оком на ідеально темному небі.
0,0 зор. вел. — блиск Веги (альфа Ліри).
-1,4 зор. вел. — блиск Сіріуса (альфа Великого Пса) — найяскравішої зірки нічного неба.
-4,9 зор. вел. — максимально можливий блиск Венери.
-12,7 зор. вел. — блиск повного Місяця.
-26,7 зор. вел. — блиск Сонця.

Перелік використаних джерел інформації:


Поділитися у себе на сторінці або в повідомленні:

Будь першим хто прокоментує

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© «Небо Сьогодні», 2023–2024
Використання всіх текстових матеріалів без змін у некомерційних цілях дозволяється
тільки з прямим індексованим гіперпосиланням на nebo.today
Політика конфіденційності